ПОРАДНИК ДЛЯ БАТЬКІВ
Виховуємо раціонального споживача
ПЛАНУЄМО ПОКУПКИ
Чи траплялося, що ви
не можете згадати, куди витрачали гроші? Чи, можливо, ви не можете накопичити
кошти на необхідну річ? Тоді вам важливо планувати свої покупки.
Запорукою успіху в управлінні сімейним
бюджетом є облік і планування. Облік — це контроль основних доходів
і витрат сім’ї, а планування передбачає чіткі уявлення про те, які речі,
предмети та послуги і в якій послідовності слід купувати — що найнеобхідніше, а
що можна придбати й пізніше.
ЯК ДІЯТИ?
– Складіть баланс вашого бюджету: напишіть усі очікувані
в наступному місяці джерела доходу та протягом місяця записуйте свої витрати.
Наприкінці місяця підбийте баланс. Поміркуйте, чи всі витрати обгрунтовані:
можливо, чогось вам не вистачило, а чогось виявилося забагато; що ви могли б
зробити для оптимізації витрат у наступному місяці.
– Скорочуйте витрати. Оберіть декілька
пунктів свого бюджету, з якими ви будете працювати. Визначте три кроки, які
дадуть змогу скоротити витрати за кожним пунктом. Починайте з невеликих,
нескладних для себе кроків. Через місяць оцініть, чи скоротилися витрати.
– Визначте постійні (сума яких майже
не змінюється протягом року) та періодичні (розмір яких можна оцінити приблизно) витрати. Відкладайте кошти на них щомісяця
одразу після отримання зарплати. Складіть план дорогих покупок (меблі, техніка
тощо) на найближчі 1-2 роки.
– Призначте орієнтовну дату придбання та щомісяця
відкладайте із зарплати визначену суму одночасно із коштами на періодичні
витрати.
ЯКИЙ РЕЗУЛЬТАТ?
Ви зменшите кількість
нераціональних витрат і заощадите кошти.
КОРИСТУЄМОСЯ БЕРЕЖЛИВО ТА ЕКОНОМНО
Уміння заощаджувати
гроші не менш важливе для ефективного ведення домогосподарства, аніж уміння їх
заробляти. Економію більшість людей пов’язує зі стражданнями й постійними
заборонами. Та це зовсім не так.
Аби економити гроші, не
потрібно докорінно змінювати життя і купувати все низькоякісне. Є багато
способів заощаджувати без кардинальних обмежень.
ЯК ДІЯТИ?
– Складіть список вашої косметики, мийних засобів та
інших побутових хімічних речовин. Упродовж місяця простежте, наскільки
ефективно ви їх використовуєте, та оптимізуйте придбання цих товарів. Купуйте концентровані засоби, адже їх витрачаємо
менше, а користуємося довше.
– Купуйте пральний порошок у великій
упаковці, адже так ви не переплачуєте за останню.
– Передивіться ваш старий одяг та речі. Те, що ви не
використовували протягом двох років, продайте через інтернет, передайте на
благодійні потреби, відремонтуйте або знайдіть йому нове призначення. Ремонтуйте зламані речі. Це дешевше, аніж
купувати нові.
– Піклуйтеся про речі. Помістіть ваше
зимове пальто у чохол, очистіть плями на килимі, поки вони свіжі, після
закінчення сезону вимите взуття зберігайте в коробках тощо. Так речі прослужать
вам довше.
– Не купуйте зайвих речей. Якщо ви
використовуєте перфоратор раз на рік, позичте його в сусідів.
ЯКИЙ РЕЗУЛЬТАТ?
Ви не витрачатимете
зайве і зможете заощадити кошти для реалізації ваших бажань.
ЕКОНОМИМО НА ПРОДУКТАХ, АЛЕ НЕ НА
ХАРЧУВАННІ.
Ви, напевне, не раз
помічали, як ішли в магазин по один-два товари, а купували набагато більше.
Мета магазину — продати вам максимум товарів і отримати прибуток, а ваша мета —
купувати тільки те, що потрібно та вигідно для сімейного бюджету.
ЯК ДІЯТИ?
– Купуйте за списком. Перед походом у
магазин складіть список необхідних покупок і чітко його дотримуйтеся.
– Записуйте витрати. Тільки чітко знаючи,
скільки коштів і на що потрібно, ви зможете раціонально планувати свої витрати.
Порівнюйте вартість товарів у різних магазинах. Облік цін дасть вам змогу
зрозуміти, чи справді вигідні знижки й акції.
– Заздалегідь визначте максимальний продуктовий бюджет на найближчий
тиждень або місяць і не витрачайте більше.
– Не ходіть в магазин голодними, бо у вашому
продуктовому кошику опиниться багато зайвої їжі.
– Порівнюйте ціни фасованих
продуктів з такими самими розсипними.
– Не звертайте увагу на те, що не планували
купувати. Зона підвищеного ризику — черга до каси, де здійснюється більшість
спонтанних покупок. Експериментуйте: замість товару улюбленої торговельної
марки спробуйте інший, якщо він дешевший.
– Пам’ятайте, що різні
групи продуктів взаємозамінні — замість риби на вечерю можна приготувати курку,
а замість рису вибрати картоплю або овочі, якщо в певний сезон вони дешевші чи
їх продають за акцією. Не оминайте
увагою акції та знижки, щоб зробити продуктові запаси за вигідними
цінами. Але будьте пильними. Ставтеся до акцій в супермаркетах критично:
порівняйте ціни і переконайтеся, що повна ціна товару не дешевша, ніж ціна зі
знижкою.
– Замість візка беріть кошик. Що більший кошик, то
меншою здається кількість покупок і посилюється бажання покласти туди ще щось.
– Замість щоденних
походів до магазину призвичайтеся
раз на тиждень купувати набір продуктів. При цьому складання списку покупок і
сімейного меню на декілька днів стане постійною потребою, згодом — звичкою, і
забезпечить певні заощадження.
– Робіть покупки самостійно. Похід у магазин
усією сім’єю підвищує ризик незапланованих витрат. Крім того, розмови з
близькими відволікають вашу увагу.
– Звертайте увагу на музику — повільна спокійні
музика, що лунає в торговельному залі магазину, підсвідомо спонукає нас на
довше затриматися у приміщенні і, як наслідок, більше купити. Будьте пильні та
контролюйте час на покупки.
ЯКИЙ РЕЗУЛЬТАТ?
Ви заощаджуєте на
продуктах, але продовжуєте харчуватися повноцінно і якісно.
БОРЕМОСЯ З ШОПІНГОМАНІЄЮ
Шопінгоманією (від англ.
shop — магазин) називають невгамовну та спустошливу для гаманця пристрасть
купувати. Ця своєрідна хвороба «вражає» людей у період сезонних розпродажів і
знижок, а також перед святами.
Психологи з’ясували, що
на людей, схильних до шопінгоманії, походи за покупками діють подібно до наркотиків: спричинюють стан
ейфорії, знімають нервове напруження й відволікають від життєвих проблем. Проте
розплатою за таке приємне проведення часу є витрата значних грошових сум і
відчуття провини.
ЯК ДІЯТИ?
– Не купуйте товар лише після
перегляду яскравого рекламного ролика про нього чи поради продавця.
– Не втрачайте голову, почувши про сезонні та
передсвяткові знижки й розпродажі. Купуйте в цей період тільки ті речі, за які
вам було б не шкода сплатити й повну вартість.
– Вирушаючи в
магазин, не беріть із
собою багато грошей. У гаманці має бути сума, витрата якої не збиткова для сімейного
бюджету.
– Не купуйте по кілька однотипних речей, які, на вашу думку,
знадобляться для подарунка друзям чи знайомим.
– Вирушайте за дорогими покупками усією
сім’єю або разом із товаришем, з яким можна обговорити свій вибір.
– Перш ніж купити щось незаплановане,
поставте собі такі запитання: «Чому раптом мені захотілося купити цю річ? Чи справді вона мені потрібна?».
– Якщо помічаєте, що купуєте більше, ніж
потрібно, поміркуйте, чи є якась закономірність у ваших покупках; чи, можливо, ви купуєте незаплановане,
коли вам сумно.
ЯКИЙ РЕЗУЛЬТАТ?
Усі куплені вами речі
будуть потрібними, а отже, ви користуватиметеся ними залюбки.
Джерело: https://dnz44.rv.ua/?page_id=290
«Чи корисно навчити дитину вимовляти скоромовки і чистомовки»
Одним із важливих
завдань дошкільного виховання є розвиток мовленнєвої культури малят,
удосконалення їх дикції, голосового апарату, формування правильної артикуляції.
У роботі педагогам і батькам
малюків доцільно використовувати спеціальні ігрові вправи, які допоможуть
усунути та закріпити у дітей правильну вимову найбільш проблемних звуків,
сприятимуть чистоті та загальній культурі мовлення. Такими вправами є
скоромовки та чистомовки. Вони зазвичай дуже до вподоби дітям, бо їх
вимовляння сприймається як весела забава: той,хто прагне швиденько
продекламувати скоромовку, часом припускається смішних помилок, «спотикаючись»
чи перекручуючи слова. Під час виконання ігрових вправ для удосконалення
мовлення необхідно звертати увагу на те, щоб спочатку діти вимовляли слова
чітко та повільно, звертаючи увагу на правильність вимови складних звуків.
Згодом скоромовки виконуються у більш швидкому темпі. З метою тренування
голосового апарату скоромовки та чистомовки вимовляються з різною голосовою
динамікою: пошепки, голосніше, голосно.
Доцільно
також навчати дітей промовляти ігровий мовленнєвий матеріал з різною мовною
інтонацією: питальною, окличною, здивування, суму.
10 порад, як навчити дитину
любові до планети
Навчити дітей розумно та раціонально користуватися природними
ресурсами і усвідомлювати роль навколишнього середовища для життя і здоров’я дуже важливе для садочка завдання. Для того,
щоб дитина з повагою та обережністю ставилась до природи, вона має її полюбити.
Пропонуємо 10 порад, як допомогти дитині розвинути цю навичку, починаючи з
дому.
1. Прогулянка під
каштанами
Важливо, щоб дитина вчилась
контактувати з природою не в теорії, а на практиці. Прогулянка по парку або
похід у зоопарк обов’язково мають підкріплюватись поясненнями та коментарями
дорослих: “Гарний зубр, правда? Але, на жаль, ці тваринки, як і багато інших,
занесених до Червоної книги, можуть скоро зовсім зникнути, бо…” тощо.
2. Менше слів, більше зображень
Маленькі діти сприймають
більше візуально, ніж словами. Використовуйте відео чи фотографії на
підкріплення своїх ідей. На щастя, є багато інформативних роликів, створених
спеціально для дітей.
3. “Ми відповідаємо за тих,
кого приручили”
Подаруйте дитині рослину і
навчіть бути за неї відповідальною. Можливо, ваш Маленький принц чи принцеса не
завжди вчасно поливатимуть улюблений вазон, проте наочність, чому важливо
піклуватися про природу, гарантована.
4. Посадіть разом дерево
Якщо маєте можливість і місце,
використайте вільний день, щоб у родинному колі посадити дерево чи кущ. Навіть
якщо її допомога буде більше моральною, ніж реальною, після цього дитині точно
не захочеться ламати гілки для розваги.
5. Привчіть до екоторбинок
Розкажіть дитині, що пакет із
магазину, який їй зовсім не потрібен, розкладеться, коли в неї самої можуть
бути діти (приблизний час розкладання поліетиленової торбинки – 15 років).
Зараз можна знайти багаторазову екоторбинку на будь-який смак і гаманець.
Відмовтесь від пакету з пакетами вдома та оберіть разом екоторбинку з принтом,
який подобається саме вашій дитині. Нехай це буде її офіційна торбинка для
походів із вами в магазин.
6. Чистиш зуби? Виключай воду!
Вода складає 86% людського
організму. В той час як запаси прісної води на планеті не безмежні. Розкажіть
дитині, що не варто даремно витрачати такий важливий ресурс, чому потрібно
повертати кран, поки миєш посуд чи чистиш зуби.
7. Нагадуйте вимикати
електроприлади з розетки
Планшети, телефони і ноутбуки
– звичні речі в наш час. Проте не всі знають, що якщо залишати зарядне в
розетці, електроенергія продовжує витрачатися. Поговоріть про важливість
економії та призначте вашого сина чи доньку “Комендантом розеток”, який
слідкуватиме, щоб і інші члени родини не залишати зарядні пристрої у гніздах.
8. Про вічний пластик та
багаторазову пляшку для води
Нещодавно, після неприємного
інциденту в одній з українських шкіл, де вчителька заборонила учню пити воду на
уроці, міністерка освіти Ганна Новосад наголосила, що пити воду – невід’ємна фізіологічна потреба,
яку неприпустимо обмежувати. Купіть своєму маленькому екоактивісту багаторазову
пляшку для води, щоб піклуватись про навколишнє середовище, втамовуюючи спрагу
(і знову трохи фактів: звичайна пляшка розкладається від 180 до 200 років).
9. Сортуйте разом
Культура сортування сміття ще
не дуже добре розвинена в Україні, проте ви, щонайменше, можете навчити дитину
збирати папір або кришечки від пляшок. Якщо такої ще немає, можна запропонувати
вчительці створити у класі коробочку для відправки на переробку батарейок чи
лампочок або влаштувати сімейний похід на сортувальну станцію.
10. Покажіть приклад
Батьки завжди показують собою
приклад. Будьте ековідповідальними і є шанс, що такими виростуть діти нового
покоління.
«Пальчикова
гімнастика для розвитку мовлення»
Шановні батьки!
На думку фахівців, пальчикова
гімнастика позитивно впливає на розвиток дрібної моторики, мислення і мовлення
дошкільнят. Відомому педагогу і письменнику В. А Сухомлинському належить фраза:
«Розум дитини перебуває на кінчиках його пальців».
Людьми вже давно помічено, що рухи
пальців і рук, супроводжувані приказками та віршиками, які надають гарний вплив
на розвиток дітей. На сьогоднішній день вже доведено, що рухи пальців добре
впливають на розвиток мовлення дитини.
Коли дитина займається гімнастикою
для пальців – пальчиковою гімнастикою – відбувається наступне.
По-перше, ритмічні рухи і вправи
пальцями призводять до порушення мовних центрів в головному мозку і помітному
посиленню узгодженості в діяльності мовних зон. Все це в сукупності стимулює
процес розвитку мови.
Також ігри з пальчиками сприятливо діють на емоційний фон, діти більше
починають наслідувати дорослим, більш уважно прислухаються до слів і розуміють
сенс сказаного йому, плюс до цього мовна активність різко підвищується. За допомогою
пальчикової гімнастики дитина вчиться концентрувати увагу, правильно
розподіляючи її.
При виконанні розвиваючих вправ,
супроводжуючи їх невеликими віршиками, малюк починає більш чітко говорити і у
нього посилиться контроль за рухами.
Приступаючи до веселих занять, слід
переконатися в тому, що у дитини позитивний настрій, у нього нічого не болить,
він охоче тягне до вас ручку. Але це ще не все. Важливо «розігрітися» перед
грою – поплескати в долоні, злегка потерти пальчики, переконатися, що долоньки
теплі. При першій грі віршик потрібно промовляти повільно, з паузами, з
поступовим прискоренням темпу, з наспівуванням якихось слів. Потрібно стежити
за тим, щоб малюк встигав показувати рухи. Не варто «перевантажувати» репертуар
новими композиціями – пальчикова гімнастика для дітей 2 років може складатися з
2-3 вправ, цього на перший час буде достатньо.
Пальчикова гімнастика для розвитку
мовлення дошкільнят
Всі вправи
виконуються повільно, від трьох, до п'яти разів спочатку однією, потім, другою
рукою, а на закінчення — обома разом, дорослі стежать за правильною поставою
кисті руки дитини і точністю переходу від одного руку до іншого.
"Вказівки повинні бути спокійні, доброзичливі, чіткі.
Кожне
заняття має власну назву, проводиться протягом кількох хвилин двічі-тричі на
день.
РОЗМИНКА
Плаче бідне каченятко:
- Де це мама, де це татко?
- Тут підходить зайченятко –
Утішає каченятко.
Стискати в кулачки і розтуляти одразу пальці обох рук. Бажано використовувати гумові іграшки.
ПОГЛАДИМО КОШЕНЯТКО
Тепла шубка у кицюні –
Ніжна ручка у Настуні.
Настя киценьку голубить,
Бо звіряток дуже любить.
МОЯ СІМ'Я
Це дідусь,
А це бабуся,
Це татусь,
А це матуся,
А малюк, звичайно, я –
Ось і вся моя сім'я.
НАШ МАЛЮК
Перший пальчик - наш дідусь,
Другий пальчик - то бабуся,
Третій пальчик - наш татусь,
А четвертий - то матуся,
А мізинчик - наш малюк.
МІЗИНЧИК-ЛІНИВЧИК
Сорока-ворона на припічку сиділа
Діткам кашку варила:
- Оцьому дам,
Оцьому дам,
Оцьому дам,
Оцьому дам,
А цьому не дам:
Бо він дров не рубав, води не носив,
Печі не топив, каші не варив.
На перші два рядки креслити пальцем кола по долоньці.
На наступні
чотири рядки загинати пальці і примовляти відповідні слова. Із словами сьомого
рядка пальцями другої руки брати мізинчик і легенько розхитувати.
ГОЙДАЛКА
Гойда-да, гойда-да,
Добра в коника хода,
Поводи шовкові,
Золоті підкови.
Вправу виконувати спочатку правою, потім лівою рукою, а потім — обома руками. Від зап'ястка кисті руки з прямими зімкнутими пальцями піднімати вгору, а потім, легенько зігнувши пальці, м'яко опускати вниз.
ПЕНЗЛИК
Стіл, стілець, вікно і лаву
Я пофарбував на славу.
Киця лагідно муркоче –
Фарбуватись також хоче.
З'єднати всі подушечки пальців руки і рухами пальців та зап'ястка розгойдувати кисть справа наліво і навпаки. Праворуч - пальці роз'єднувати. Ліворуч — м'яко з'єднувати подушечки пальців.
Головне пам’ятати, що починати займатися з дитиною ніколи не пізно. Нехай їй вже три чи чотири роки, пальчикова гімнастика допоможе розвитку в будь-якому випадку.
Сім порад для батьків, як підтримати дитину під час
війни
Війна зумовлює сильний стрес, розчарування, страх. Як дорослим впоратися з
такими емоціями, а відтак допомогти дитині? Радимо скористатися порадами від
ізраїльських колег.
Слухайте
Одні діти хочуть говорити про стресогенну ситуацію, другі —
ні. Обидві реакції — нормальні й природні. Якщо дитина хоче поговорити, дайте
їй змогу в комфортних умовах поділитися думками й поставити запитання. Уважно
вислухайте дитину, при цьому зверніть увагу на мову її тіла, емоції та
спонукайте її до спокійної розмови.
Якщо дитина не хоче наразі спілкуватися, не змушуйте її говорити.
Продовжуйте спостерігати за дитиною й наголосіть, що готові її вислухати, коли
вона захоче виговоритися.
Не уникайте складних розмов
Дорослі хочуть захистити дитину від тривожних переживань. А тому
намагаються уникати складних розмов, які, на їхню думку, можуть зумовити в
дитини негативні емоції. Утім, дитину засмучує власне стресогенна ситуація, а
не розмови про неї.
Запропонуйте дитині поговорити й поставте їй відкриті запитання: «Що б ти
хотів (-ла) знати?» або «Що ти відчуваєш?». Нехай інтереси та думки дитини
визначають тему розмови. Якщо не можете відповісти на те чи те запитання,
зізнайтеся у цьому дитині. А відтак скористайтеся нагодою побути «учнем» і
разом із дитиною дослідіть питання, яке її цікавить. Переконайтеся, що не
надаєте зайву інформацію, не вживаєте незрозумілі дитині слова.
Контролюйте контент, який споживає дитина
Наразі по телебаченню та в соціальних мережах детально висвітлюють воєнні
події, які відбуваються в країні. Цей контент часто містить фото та
відеоматеріали, які не призначені для дітей. Крім цього, навіть дошкільники
можуть самостійно шукати відповіді на запитання, які їх цікавлять, в інтернеті.
Намагайтеся стежити, якої якості та в яких обсягах інформацію отримує дитина, і
будьте готові інтерпретувати та пояснити те, що вона не зрозуміла.
Будьте готові до будь-яких запитань та реакцій дитини
Будьте готові до того, що дитина ставитиме запитання про війну.
Відповідаючи, стежте за тоном голосу, зберігайте спокій і будьте чесними з
дитиною. Поясніть дитині, зважаючи на її вік, що наразі відбувається в країні,
і що ви та інші люди робите для того, щоб захистити її та вашу сім’ю. Адекватно
реагуйте на відповіді та додаткові запитання дитини.
Діти по-різному реагують на стресогенні події. Це залежить від віку та
характеру дитини, та того, чи мала вона травмівний досвід у минулому.
Немає правильної чи неправильної емоційної реакції на страх чи тривогу. Тож
будьте готові до того, що у дитини може змінитися настрій, поведінка, щоденні
звички, зокрема апетит і режим сну. Адекватно й співчутливо реагуйте на
такі зміни. Однак зауважте, що вони нормальні, якщо тривають протягом короткого
періоду часу. Якщо дитина постійно відчуває стрес, погано почувається й не може
нормально жити, зверніться по допомогу до практичного психолога.
Потурбуйтеся про себе
Ніхто не застрахований від емоцій, викликаних труднощами. Визначте свої
реакції і почуття та приділіть їм увагу. Пам’ятайте, що ви — надійний
ресурс для вашої дитини, а тому найліпший спосіб допомогти їй — подбати
про свій стан та психічне здоров’я.
Поділіться з дитиною техніками, які допомагають вам долати стрес,
позбуватися негативних емоцій, тілесних затисків. Якщо відчуваєте, що вас
переповнюють емоції і вам складно з ними впоратися, зверніться по допомогу до
фахівця — практичного психолога, психотерапевта
Підтримуйте рідних і приймайте підтримку
Сім’я — найліпше джерело підтримки у складних
ситуаціях, зокрема і під час війни. Тож покладайтеся на своїх батьків, братів і
сестер і самі допомагайте їм. Війна та труднощі, які вона зумовлює, —
можливість для сім’ї не лише продемонструвати свою стійкість, а й зміцнити
родинні зв’язки.
Вірте у краще
Зберігайте оптимістичний настрій і дивіться в майбутнє. Люди, сподіваються на краще й позитивно мислять, розвивають стійкість і підвищують свої шанси впоратися з негараздами й при цьому зберегти свій добробут та психічне здоров’я.
ЩО ПОТРІБНО ДИТИНІ, ЩОБИ ВІДЧУВАТИ СТАБІЛЬНІСТЬ
- Рутина. Звичні дії, розклад дня,
ритуали, створення нових правил і рутин.
- Легітимізація
почуттів та емоцій. “Усе, що ти зараз відчуваєш, –
нормально”. Нормально відчувати лють, пригнічення, лаятися.
- Контакти. Збереження та підтримання
контактів, нові знайомства. Як тільки вдається, давайте дітям можливість
спілкуватися.
- Що
заспокоює: тіло
(вправи на релаксацію, йога), правдива інформація, дозування інформації.
- “Я
можу”. Треба розуміти, що безпомічність – травматична. Тому варто
подумати і зробити те, на що я можу вплинути, що я вмію, прості завдання,
з якими легко впоратися. Наприклад, я можу стрибати на попі, можу
розтягуватися, пити воду. Усе це виводить зі стану безпорадності.
- Надія. “Коли все закінчиться,
я…”. Запитайте себе й розмовляйте про це з дітьми.
Дітям важливі:
- режим
дня;
- реліквії
сім’ї;
- “захищений
простір”;
- обійми,
тілесний контакт;
- грати в
“будиночки”, хованки;
- грати в
псевдоагресивні ігри;
- гримаси.
Протокол під час стресу:
- Обійняти.
- “Потягушки”.
- Видих.
- Простукування.
- Піндуляція
(розмахування руками, маятникова хода).
Що робити, коли довелося бігти в укриття з дитиною:
- Пояснити:
“Коли ти чуєш сирени, це означає, що наша армія поруч, про нашу безпеку
дбають”.
- Запевнити
дитину, що зараз ми в безпеці словами: “Я доросла, я тебе захищу”,
“Я з тобою”, “У нас є план”, “Я знаю, що робити”, “Дивися, скільки людей
разом”.
- Не
соромити за страх, дозволяти виявляти будь-які емоції.
- Не
порівнювати з іншими, а бадьорити: “Ти молодець”, “Ти гарно
справляєшся”.
- Переміщуючись
в укриття, узяти із собою іграшку, іншу улюблену річ, стискати руку.
- Просити
дитину, щоб обійняла вас міцно-міцно.
- Робити
будь-які вправи, що залучають тіло: розтягування, потягування, бити стіну,
грати в класики, стрибати сидячи, співати, грати в гру на телефоні.
- Підлітки
можуть дистанціюватися, уникати всього, не реагувати. Це спосіб впоратися
з напруженням. Варто дати їм конкретне доручення й можливість проявити
емоції.
- Можна
уявляти себе, сім’ю, місто, країну під веселкою чи захисним куполом.
Малювати, створювати уявні чи з підручних методів захисні простори.
- Якщо дитина бліда, розгойдується, не реагує на контакт, треба розтерти руки, мочки вух, дати шоколад, солодкий чорний чай, почати співати пісню, яку вона пам’ятає, звертатися на ім’я, казати: “Мама поруч”. Потім можна дати пограти в тетріс, дарц або іншу гру, пов’язану з просторовим сприйняттям, на телефоні.
ЯК ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ ГРВІ У ДІТЕЙ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ
слабкості;
нездужанні;
головному болю;
млявості;
м’язовому болю;
хворобливих відчуттях в органах зору.
Тривалість хвороби коливається у відповідності з індивідуальними особливостями кожного окремого малюка.
ВАКЦИНАЦІЯ ПРОТИ ГРИПУ: ОСОБЛИВОСТІ, ЕФЕКТИВНІСТЬ
Питання протигрипозної вакцинації все ще залишається спірним і має як прихильників, так і супротивників.
Головна спрямованість даного способу профілактики хвороби полягає у формуванні особливого імунітету до конкретного збудника за рахунок впровадження в організм комплексу антигенів (елементів збудника).
Багато батьків бояться вакцинувати дітей, побоюючись того, що після щеплення дитина обов’язково захворіє на грип.
Насправді, якість вакцини від грипу, яке було 10-20 років тому, суттєво відрізняється від сучасних ін’єкцій. Раніше при створенні вакцин від грипу використовувалися так звані живі, але ослаблені віруси. При використанні таких вакцин ймовірність мати помірні симптоми захворювання суттєво зростають.
Коли мова йде про сучасні вакцини, при їх створенні використовуються інші технології, що дозволяють не використовувати живий вірус. Інактивовані вакцини включають в себе фрагмент вірусу, відповідального за вироблення імунітету. Такі вакцини лише у 10% дітей дають місцеві реакції.
Слід бути обізнаними в кількох особливостях вакцинації:
• Вироблення імунітету відбувається лише через 10-14 діб за здійснення вакцинації.
• До складу сучасних вакцин входить не 1, а 3 збудника, що спрямовано на попередження зараження при першій і другій хвилі епідемії.
• Для досягнення необхідного ефекту від вакцинації слід брати до уваги:
особливості власне вакцини;
індивідуальні особливості кожного організму;
вплив зовнішніх факторів.
• У разі дотримання всіх правил ефект від вакцинації становить 80-90%.
• Щорічно на утримання вакцин вносяться зміни, що обумовлено здатністю грипу до мутацій.
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ГРВІ ТА ГРИПУ У ДІТЕЙ
Профілактичні заходи, які необхідно виконувати батькам для попередження зараження дитини простудними захворюваннями, представлені:
• Дотриманням правил гігієни, які полягають у:
режим дня;
уникнення переохолодження або перегріву;
регулярне та ретельне миття рук з милом;
використання індивідуальних предметів особистої гігієни;
користування носовою хусткою під час кашлю або чхання.
• Регулярним провітрюванням і прибиранням у дитячій кімнаті і житловому приміщенні в цілому.
• Загартовуванням дитячого організму.
• Профілактикою захворювань простудного характеру за допомогою спеціально призначених лікарських засобів.
У разі перших симптомів хвороби необхідно:
обмежити спілкування хворого з іншими членами сім’ї;
звернутися за допомогою до фахівця;
не відправляти дитину у дитячий сад.
ЯК НАВЧИТИ ДІТОК
ПРАВИЛЬНО МИТИ РУКИ
Немає коментарів:
Дописати коментар